Амбасадори Безбар'єрності

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2026 № 333-р в Україні впроваджується практика залучення амбасадорів безбар’єрності до підтримки реалізації державної політики у цій сфері.

Хто такий амбасадор безбар’єрності?

Це не просто офіційний статус. Амбасадор — це «обличчя» змін. Це людина, яка не лише знає про проблеми доступності, а й власним прикладом, комунікацією та діями просуває культуру безбар’єрності в суспільстві.

Серед них — ветерани, громадські активісти, держслужбовці та лідери думок. Їх об’єднує спільна мета: зробити так, щоб будь-яка людина — мама з візком, ветеран на протезі, людина похилого віку чи дитина з аутизмом — почувалася комфортно у своєму місті.

Роль у суспільстві та вплив на думку

Амбасадори виконують роль «містка» між владою та громадою. Їхній вплив базується на основних напрямах:

• руйнування стереотипів. Вони показують, що інвалідність чи маломобільність — це не вирок, а лише обставина, яка потребує зручного простору;
• формування запиту на зміни. Коли амбасадор говорить про недоступність аптеки чи вебсайту, це перестає бути «скаргою» і стає конструктивною пропозицією для бізнесу чи мерії;
• емпатія та освіта. Вони навчають інших бачити бар’єри там, де ми їх раніше не помічали (наприклад, складні терміни в документах або відсутність титрів у відео).

Чим саме вони займаються?

Діяльність амбасадорів охоплює різні сфери:

Фізичний простір: Моніторинг інклюзивності вулиць, парків та державних установ.

Цифрові сервіси: Тестування сайтів та застосунків на зрозумілість і доступність для людей із порушеннями зору чи слуху.

Законотворчість: Участь у розробці стандартів і стратегій (як-от Національна стратегія безбар’єрності).

Комунікація: Виступи на форумах, ведення блогів та проведення тренінгів для громадськості.

Залучення амбасадорів сприяє створенню відкритого та доступного середовища, у якому кожна людина має рівні можливості для реалізації своїх прав і потенціалу.