Яка сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) включається до витрат при реалізації права на податкову знижку?
Яка сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) включається до витрат при реалізації права на податкову знижку?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.
Відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодекс).
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначені статтею 166 Кодекс.
Відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Водночас, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 цього Кодексу, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об'єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, та/або закладам охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених підпунктом 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 цього Кодексу.
Таким чином, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), за результатами 2020 року включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність, зокрема, відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я, тощо.
При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Які документи необхідно подати внутрішньо переміщеній особі, для отримання податкової знижки з оренди житла (квартири, будинку)?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.
Разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи необхідно подати:
копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
копію договору оренди житла;
копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами чинного законодавства.
Додатковими документами, які підтверджують відсутність умов, що не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.
Надання яких саме медичних послуг (які коди УКТ ЗЕД послуг) потребує обов’язкового застосування РРО?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.
Статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я», із змінами та доповненнями, визначено, що послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - це послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Отже, Закон № 265 не визначає обмежень щодо видів економічної діяльності суб'єктів господарювання, а Податковий кодекс України регулює питання сфери застосування РРО та/або програмних РРО відповідно до певних видів економічної діяльності.
Як перевірити легальність алкогольної продукції?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що легальність алкогольної продукції можливо перевірити самостійно.
На алкогольній продукції має бути наявна марка акцизного податку, яка містить два штрих-коди: двомірний швидкого реагування (QR-код) та лінійний.
Штрих-код має інформацію про серію та номер марки. QR-код – інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для підприємств – код згідно з ЄДРПОУ, для підприємців – код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків, та посилання на вебресурс для перевірки марки.
Саме за допомогою QR-коду споживачі можуть швидко виявити підробку, скориставшись своїми гаджетами. Для цього на мобільний пристрій необхідно встановити програму, яка зчитує QR-коди.
Під час сканування мобільним пристроєм QR-коду, який нанесено на марку акцизного податку, здійснюється перехід на вебресурс https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark для миттєвої перевірки марки. Тобто, платник через кілька секунд отримає інформацію про суб’єкта господарювання, який одержав марку акцизного податку, та дату її видачі.
У разі неможливості зчитування QR-коду за суб’єктивними причинами (розірвано код, зам’ято тощо), або за відсутності необхідного функціоналу на гаджеті, інформацію можна перевірити і в ручному режимі.
Для цього потрібно увійти до відкритої частини Електронного кабінету, або скористатись вебпорталом ДПС, де у розділі «Реєстри» обрати сервіс «Пошук акцизної марки» та заповнити зазначені поля.
Так, у полі «Вид марки» необхідно обрати значення «Нового зразка» для марки, яка містить QR-код (запроваджений з 01.05.2020), або відповідний вид позначення марки для старого зразка.
У полі «Серія марки» – серію, яка складається з комбінації чотирьох великих літер англійського алфавіту.
У полі «Номер марки» – номер марки, який складається з шести цифр.
Далі – кнопка «Пошук».
Після цього висвітлюється назва суб’єкта господарювання та його код ЄДРПОУ, якому було видано зазначену одиницю марки акцизного податку.
Для зручності користувачів та полегшення введення необхідних реквізитів після зазначення виду марки з’являється її зразок, де графічно зображено місце знаходження реквізитів марки, які необхідно ввести для пошуку.
Якщо інформація про суб’єкта господарювання у сервісі відсутня, це може свідчити про фальсифікований товар. У такому випадку громадянин може повідомити про це податкову службу письмово на адресу infozvit@tax.gov.ua або за телефоном 0800 501 007.
На каланчацьких бізнесменів «полюють» псевдоподатківці
Як повідомили спеціалісти відділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на території Херсонської області активізувалися «податкові» телефонні шахраї.
На телефони представників бізнесу Каланчацького району надходять дзвінки від невідомих осіб, які представляються нібито секретарем начальника Каланчацької ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. «Секретар» просить зателефонувати начальнику Каланчацької ДПІ за номером 095-62-11-348.
Під час подальшої розмови платнику податків пропонують під’їхати для розмови за адресою розташування Каланчацької ДПІ, але при цьому вказується неіснуючий номер кабінету, а саме «25», або одразу вимагають надати допомогу у розмірі 25 000 гривень у зв’язку з приїздом керівництва.
Також, шахраї можуть просити кошти за, нібито, сприяння з боку органів Державної податкової служби у вирішенні будь-яких питань, та, також, представлятися представниками органів державної податкової служби і вимагати, в якості уточнення податкової інформації про підприємство, надання інформації стосовно видів діяльності, господарських зв’язків та інше.
Бізнесмени Херсонщини, будьте пильними та обачними! Якщо вам телефонують від імені керівництва або інших посадових осіб податкової служби області та вимагають чи просять грошові кошти, негайно повідомляйте співробітників поліції за телефоном 102. Ваша безпека - у ваших руках!
Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.
Визначення розрахункового документу встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким:
розрахунковий документ –це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
