Залучення жінок до ухвалення рішень на всіх рівнях: “Гендер в деталях” пропонує кроки для досягнення рівності в Україні
У 2025 році минуло 20 років з дати прийняття Закону України „Про забезпечення рівних та можливостей жінок і чоловіків” (від 08.09.2025 № 2866-IV) (далі – Закон).
З прийняттям Закону створено правову основу для впровадження гендерної політики в усіх сферах суспільного та політичного життя країни, метою якого є
досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.
Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків визнано в усьому
світі найважливішим чинником досягнення сталого розвитку, а також умовою побудови правової та демократичної держави, в якій гарантуються та забезпечуються права і свободи людини.
Для досягнення гендерної рівності в Україні в умовах повномасштабної війни необхідно посилити роль жінок у прийнятті політичних та військових рішень, подолати гендерні стереотипи, підтримати економічну спроможність жінок, а також забезпечити їхній захист від насильства.
Про це йдеться у дослідженні “Локальні феміністичні перспективи як важелі трансформації для сталого розвитку в Україні у контексті оборони, яка триває”, проведеному командою “Гендер в деталях”.
Так, фахівчині закликають активніше залучати жінок до ухвалення політичних та військових рішень на всіх рівнях. Вони наголошують, що попри чинні гендерні квоти, їх реалізація на місцевому рівні лишається неефективною, що гальмує справжні трансформації. Для цього потрібно виділяти ресурси, організовувати навчання та підтримувати програми гендерної рівності у державних структурах.
Окрім політичної участі, авторки дослідження вказують на важливість боротьби з глибоко вкоріненими гендерними стереотипами, особливо у сільській місцевості та консервативних громадах. Вони рекомендують впроваджувати освітні та медійні кампанії, спрямовані на зміну традиційних ролей, щоб підтримати рівність у сім’ї, на роботі та в суспільстві.
Війна відкрила нові можливості для жінок у нетрадиційних сферах, наприклад, в армії чи на керівних посадах. Тому дослідниці радять розробляти спеціальні економічні програми, що підтримують працевлаштування і фінансову незалежність жінок, зокрема переміщених осіб. Важливо також інвестувати у доглядову інфраструктуру – послуги з догляду за дітьми, літніми людьми та медичний супровід – оскільки це допоможе розширити економічні права жінок і поліпшить їх добробут.
У питаннях відновлення країни після війни команда експертного ресурсу закликає інтегрувати гендерно чутливі політики у всі плани повоєнної відбудови й оборони. Це допоможе уникнути консервативного відкату у сфері гендерної рівності та зменшить ризик мілітаризації суспільства за патріархальними стандартами.
Особливу увагу дослідниці приділяють питанню протидії гендерно зумовленому насильству, говорячи про необхідність вдосконалення законодавства, збільшення ресурсів для підтримки постраждалих і надання психологічної допомоги. Війна загострила ці проблеми, і держава має активізувати зусилля задля ефективного захисту вразливих груп.
Насамкінець у дослідженні наголошують на необхідності знизити бюрократичні перепони і збільшити фінансування для феміністичних організацій, щоб вони могли одночасно надавати гуманітарну допомогу та вести стратегічну роботу з просування гендерно-трансформаційних змін в Україні.
Нагадаємо, що феміністичний порядок денний в Україні адаптується до умов повномасштабної війни: активістки зосереджуються на правах жінок у війську, протидії сексуальному насильству, а також готуються до викликів повоєнної відбудови.
