Запізнилися із обов’язковою ПДВ - реєстрацією: чи можна самостійно сплатити зобов’язання?
На Херсонщині викрили схему приховування від оподаткування
48 мільйонів гривень
Фахівці відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі спільно зі співробітниками Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі області викрили схему приховування від оподаткування доходів у значних розмірах.
Зокрема ревізори встановили, що громадянин, який був бенефіціаром – головним одержувачем прибутку, налагодив довірені стосунки з посадовими особами заводів – переробників молока та здійснював вирішальний вплив на діяльність громадян, від імені яких проводились фінансові операції.
Завдяки такій налагодженій схемі, заводи – переробники молока перерахували на банківські рахунки підконтрольних підприємців загалом понад 48 млн гривень. Ці кошти отримав, привласнив і приховав від оподаткування бенефіціар. За рахунок таких оборудок бюджет недоотримав понад 12 млн гривень податкових платежів.
Наразі тривають подальші слідчі дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Оподаткування податком на нерухомість майна бізнесменів
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує платників податків щодо оподаткування майна фізособи, яка має у власності нежитлове приміщення як ФОП, податком на нерухоме майно.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Цивільний кодекс України визначає, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Оскільки Податковим кодексом України не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 106.01 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!
Запізнилися із обов’язковою ПДВ - реєстрацією:
чи можна самостійно сплатити зобов’язання?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на питання платників податків щодо сплатити до бюджету податку, нарахованого до моменту реєстрації як платника ПДВ.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.
Разом з тим повідомляємо, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).
Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 101.01 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!
Черговість погашення податкового боргу
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо черговості зарахування коштів до бюджету за наявності податкового боргу.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2 ст. 131 ПКУ).
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ.
Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 129.04 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
З нецільової благодійної допомоги ЄСВ не утримується
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо бази нарахування ЄСВ.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закону № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування ЄСВ.
Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України.
Хто є платником рентної плати за спецвикористання води?
У Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформують, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема визначено первинних водокористувачів – суб’єктів господарювання, а також підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом її збору з водних об’єктів. Ці норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ). Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, у разі відчуження земельної ділянки зі свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/анулювання строку його дії.
Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України.
Здавання готівки в банк:
який документ є підтвердженням оприбуткування
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо документів, які свідчать про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єкта господарювання.
Відповідно до п. 29 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненнями, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 109.15 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!
Надання послуг газопостачання та водопостачання в селах:
чи потрібний РРО
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо застосовування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО при наданні послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).
Відповідно до п. 25 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій при наданні послуг з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків вдома у споживача.
Пунктом 2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, п. 25 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Детальна інформація розміщена в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у розділі 109.05 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!
Пресслужба Головного управління
ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
